Віктор Кудін та Ольга Рябова про чесність у професії, про те, що таке успіх, про реалізовані проекти та мрії.
В. К. – Віктор Кудін – Головний архітектор ТАМ “Кудін”
О. Р. – Ольга Рябова – Головний дизайнер ТАМ “Кудін”
Ф. Є. – Фаїна Єренбург – Арт-директор бренда DAVIS CASA
Ф. Є.: Можливо, замовникам ще важливо розуміти, що для вас значить успіх? Під успіхом люди розуміють різне. Для когось успіх — це хороший фінансовий результат діяльності, незалежно від того, що проектують. Багато замовлень, багато клієнтів, багато грошей — успіх. Успіх часто пов’язують із фінансовим благополуччям, говорять: «клієнт голосує грошима», «чого ж ти такий бідний, якщо ти такий розумний» і т. д. Для когось успіх — це перемоги в престижних конкурсах, для когось — можливість втілити задумане, побудувати будівлю своєї мрії. Що для вас успіх? Ви — успішна архітектурна майстерня?
В. К.: Я вважаю нас не до кінця успішними. Хотілося, щоб більше об’єктів, які ми проектували, були втілені в життя. Є багато класних об’єктів, які лежать у папках. Треба буде колись видати книгу «Нездійснені». Це буде класно. Хотілося більше реалізувати проектів — нездійснене кличе нас. Щодо грошей — так, це важливо. Але коли ти починаєш щось придумувати й бачиш, що все виходить, реалізується, це просто чарівництво. Я ніколи не забуду своїх відчуттів, коли я намалював перший нісенітний проект у проектному інституті, поїхав на місце й дивлюся — нічого собі, стоїть. Це був шок, у мене мурашки пішли по шкірі.
Ф. Є.: Матеріалізація почуттєвих ідей? (жарт)
О. Р.: Це захват, це чари нашої професії.
В. К.: Коли все відбувається так цікаво, то про гроші якось не замислюєшся. Для мене гроші — це, у першу чергу, свобода.
О. Р.: Так, безумовно, мати гарний рівень добробуту — це важливо, але не більше того.
В. К.: Для мене гроші завжди були пов’язані зі свободою у творчості — видати книгу карикатур, поїхати куди-небудь порисувати. Це те, на що мені було б приємно мати гроші.
О. Р.: Книгу ти вже видав. Для нас успіх — це успішне втілення того, що ти задумав, так, як ти це задумав, без компромісів, без тиску з боку замовника. Не завжди в цій боротьбі виграєш, десь усе одно доводиться поступатися. Ну коли це все втілюється саме так, як ти задумав, — це успіх. І, звичайно, друга важлива складова — це реакція соціуму, коли йде віддача. Це як артист на сцені — він обов’язково повинен відчувати реакцію залу. Ти втілюєш об’єкт, завмираєш і чекаєш, яка буде реакція. І якщо ця реакція резонує із твоєю, звичайно, це успіх.
Ф. Є.: Скільки об’єктів одночасно може вести майстерня?
В. К.: Зараз у нас у роботі 8 об’єктів. Вони всі різні за ємністю, складністю й на різних стадіях реалізації. Є великі, є середні. Звичайно, якби нам одночасно довелося здавати 8 об’єктів, це була б катастрофа.
Ф. Є.: Який розмір найбільшого об’єкта?
В. К.: Площа найбільшого об’єкта — 20 тис. кв. м. Це все об’єкти громадського призначення.
Ф. Є.: А що із приватними об’єктами? Ви зовсім із цієї ніші пішли?
О. Р.: Ні, не пішли, просто на даний момент якось так вийшло. Свідомість наша від них не пішла.
Ф. Є.: Історія знає приклад: у якийсь момент Антоніо Чіттеріо відмовився від приватних об’єктів, зіславшись на те, що він хоче бути архітектором, а не психотерапевтом для своїх замовників.
О. Р.: Ні, це не про нас, ми не переходили в нішу громадських об’єктів. Приватна архітектура та приватний інтер’єр нам як і раніше цікаві.
В. К.: Ця тема близька нам, ми її добре розуміємо.
О. Р.: Може, ми недостатньо говоримо про це. Сьогодні щільний ринок, і є багато майстерень, які займаються pr і рекламою набагато більше нас. Pr — не найсильніша наша сторона.
Ф. Є.: Мені, як людині, яка в інтер’єрному бізнесі працює вже 25 років, дуже не хотілося б, щоб майстерня вашого рівня пішла із приватного проектування, тож посильте ваш pr, будь ласка.
Ф. Є.: Хто є вашими партнерами в бізнесі? Це дуже важливе запитання, тому що, коли хтось робить свою роботу погано, як правило, усі про це говорять, усі діляться з колегами негативним досвідом. Поділіться позитивним.
В. К.: Майже всі останні свої об’єкти — і приватні будинки, і великі громадські об’єкти — ми реалізували разом із військовим будівельником Віктором Матяшом. Я міг би рекомендувати замовникам його будівельну компанію «Креаторбуд» і був би переконаний, що все буде добре. Я міг би рекомендувати компанію «Володарь Маркет», яка нам допомагала у Львові з реставраційними роботами. Вони відтворили фасади, зробили відмінну мідну покрівлю чудової якості та розуміння. Я міг би їх рекомендувати. Дуже відповідальні та порядні люди. Для мене дуже важливо, щоб професіонал був ще й порядною людиною. Можемо порекомендувати компанію «ТБІ» — як профільного фахівця з більш ніж 25-річним досвідом у декоративній обробці.
О. Р.: Ми в захваті від бренда DAVIS CASA. Працюємо вже 20 років — усе точно, у строк, як годинник.
В. К.: Наш перший великий об’єкт був у Дніпрі. Це був офіс у побутовому корпусі заводу «Інтерпайп».
Ф. Є.: Так, на цьому об’єкті ми тісно спрацювалися, відтоді ми разом. Спасибі вам за це.
В. К.: Компанія «Стек» зробила за нашими ескізами килимове покриття для BANKHOTEL. Це була велика робота, було штук 20 зразків, поки в остаточному підсумку ми не прийшли до фінального результату.
Ф. Є.: Якщо спробувати підсумувати, які якості для вас важливі в партнерів, з якими ви співпрацюєте?
В. К.: Професіоналізм, порядність, чіткість і небайдужість.
Ф. Є.: Як ви бачите розвиток власний і своїх співробітників?
В. К.: Якщо говорити персонально, то заняття чимсь паралельним, на мій погляд, добре розвиває. Було б чудово, якби всі співробітники майстерні могли зайнятися чимсь таким, чого ще ніколи не робили. Усе нове добре розвиває.
О. Р. Чудово переключатися на щось інше. Ми почали практикувати архітектурні поїздки всієї майстерні, виходимо разом на етюди. Часто розмовляючи з дочкою (вона здобула хорошу західну освіту у сфері дизайну), ми отримуємо зовсім іншу точку зору в питаннях дизайну та архітектури. Спілкуючись, ми торкаємося питань, які прямо не стосуються професії. Це, скоріше, філософські, почуттєві питання, питання поведінки людини в тих або інших ситуаціях та як це може позначатися в професії. Коли змінюється власне світовідчуття, змінюються погляди й підходи в професії. Сьогодні всі шукають, кращі уми думають над тим, яким буде майбутній світ, у якому нам жити. Як це буде виглядати, якою буде архітектура майбутнього.
В. К.: Розвиток ми часто пов’язуємо з поліпшенням. Однак це не завжди так. Цивілізаційний рух має й негативні побічні ефекти. Ми нищимо навколишнє середовище, виснажуємо землю, по-варварськи використовуємо природні ресурси… Так, технології — це важливо, але куди більше важлива Людина, яка живе на землі. Розвиток не лінійний, він іде по спіралі. Потрібно розуміти, що дають ті або інші технології людині на новому витку спіралі не тільки в матеріальному, але й у духовному сенсі, чи роблять вони її життя не тільки зручнішим, але й гармонійнішим. Потрібно усвідомлювати цей рух по спіралі, усвідомлювати себе в цьому русі — от що цікаво. Це усвідомлення і є розвиток, тоді й твої проекти будуть відображати твоє розуміння навколишнього середовища, твоє філософське бачення, будуть співзвучні та сучасні.
О. Р.: Потрібно ставити собі незручні запитання та відповідати на них.
В. К.: В Україні абсолютно відсутня архітектурна критика, яка б оцінювала архітектуру через філософське розуміння. Це сумно.
Ф. Є. Які соціальні проекти або будь-які інші проекти, не пов’язані із професійною діяльністю, підтримує майстерня?
В. К. Віднедавна ми живемо в майстерні, і нарешті ми змогли втілити давню ідею — відкрити художню галерею при ній. Це галерея АРХІГУМ — частина нашого клубу карикатуристів АРХІГУМ, який був заснований у 1983 році. Це перша галерея карикатури в Україні. Другу галерею ми відкрили у Львові в BANKHOTEL, вона називається «Сатирикон». У цих галереях будуть виставлятися кращі карикатуристи України та Європи. Це перший крок на шляху до реалізації дуже важливої для нас ідеї — будівлі музею карикатури України. У нас ще багато різних цікавих проектів, над якими ми працюємо, поки що рано про це говорити.
Ф. Є.: Дякую, я не буду на цьому наполягати.