О. О. — Олексій Образцов — Керівник архітектурного бюро «АрхОбраз».

А. О. — Антоніна Образцова — Архітектор архітектурного бюро «АрхОбраз».

Ф. Є. — Фаїна Єренбург — Арт-директор бренду DAVIS CASA.

Ф. Є. Поїздку в 2018 році на Венеціанський бієнале, де ти, єдиний, представляв Україну, теж можна віднести до соціальних проектів. До речі, хочу запитати: чому ти вирішив взяти в цьому участь, яку основну думку хотів донести?

О. О. Я відчував, що це мій обов’язок. Наша експозиція «Відкладені мрії» присвячена прифронтовим територіям періоду 2014-2018 років.

«Відкладені мрії» – це покинуті, заморожені об’єкти в прифронтовому місті. Повноцінний мир настає, коли після завершення військових дій починається активне творче життя, люди починають планувати своє майбутнє, пов’язане з цією територією. Але прифронтові міста немов застрягли між миром і війною, час там ніби застиг. Щоб змінити ситуацію, ми всі повинні вкладати туди свою енергію, відмовившись від будь-якої сьогочасної вигоди. Ситуація поступово поліпшується. Наприклад, майже завершено один з наших об’єктів в Маріуполі.

Ф. Є. Тобто мрії все-таки збуваються?

О. О. Мрії за цей час трансформувалися в щось інше. Але це філософське питання… Коли ми визначились з темою і назвою, найскладнішим було матеріалізувати нашу ідею в інсталяціях або зображеннях. Це був цікавий досвід. Ми вийшли за рамки звичайної архітектурної діяльності.

Ф. Є. Льошо, в чому для тебе полягає успіх? Я задаю це питання всім архітекторам, з якими проводжу інтерв’ю, тому що воно здається мені визначальним.

О. О. Гадаю, успіх – це коли я перебуваю у стані рівноваги з самим собою.

Ф. Є. Гарна відповідь, але що для цього потрібно?

О. О. Можна сказати, що це швидкоплинний стан, коли ти довго йшов до якоїсь важливої мети, і в проміжку, коли мета досягнута і ще не поставлена нова, ти відчуваєш блаженну гармонію з самим собою. Згадалася історія: ми довго чекали, коли будівельники здадуть об’єкт, і замовник сказав: «Як хочете, але до Нового року я маю намір заселитися». Зрештою, в п’ятницю він заселився, а в суботу о 8 ранку лунає дзвінок. Думаю, не буду брати трубку, напевно, там проблеми, якась нестиковочка вийшла (сміється). Годині о 12 я передзвонив, і замовник мені каже: «Олексій, вчора ми лягли спати, а потім я прокинувся о 4 ранку, дивлюся у вікна – а там туман, нічого не видно, згодом на річці почався шторм, потім зійшло сонце, катер проплив, літак пролетів… Стільки вражень за один-єдиний ранок – я дуже щасливий, спасибі!» І в цей момент я теж був щасливим, ось це і є успіхом.

Ф. Є. Дуже поетично відповів (сміється). А чим більше подобається займатися: приватною архітектурою чи громадськими об’єктами?

О. О. Мені подобається робити складні, неординарні речі у різних сферах. В загальному випадку, приватне будівництво дає більші можливості для самореалізації. Можливість фантазувати і реалізовувати творчий потенціал – це те, заради чого ми працюємо. Іноді мені здається, що всі об’єкти, які ми робимо – це послідовна реалізація одного й того ж проекту.

А. О. Коли будується житловий комплекс, ми використовуємо попередній досвід розробки інтер’єрів, планувань для вирішення завдань з проектування квартир із заданими параметрами, які визначаються замовниками і маркетологами. Це все переплітається.

О. О. Створюючи індивідуальний інтер’єр квартири, а потім проектуючи багатоквартирне житло, ми вже в найдрібніших деталях розуміємо великий об’єкт, який ми маємо створити. Ми підходимо до цього з різних боків.

Ф. Є. Тобто у цих проектів одна ДНК – ваша, яка втілює певний підхід, ваше власне бачення.

О. О. Але ми не прагнемо домінувати, ми просто використовуємо наш інструментарій для оптимізації сценаріїв замовників, щоб допомогти їм досягти гармонії зі світом. В кінцевому підсумку, все, що ми намагаємося зробити, – це зробити світ кращим.

Ф. Є. Тоньо, питання до тебе. Крім іншого, ми – просто люди. Які риси характеру Олексія допомагають в бізнесі, а які заважають?

А. О. Можливо, це звучить банально, але цілеспрямованість допомагає. Замість того, щоб перебувати в стані спокою, весь час задавати собі питання: «Навіщо? Чому? І що буде далі?” Олексій бачить на два-три кроки вперед, це дуже корисно. Він направляє тебе, щоб ти сам задавав собі питання. А заважає, напевно, надмірна скрупульозність, перфекціонізм заради перфекціонізму.

Ф. Є. Льошо, чи буваєш ти задоволений своєю роботою?

О. О. В цьому сенсі я маю чіткий критерій. Коли ми тільки починали кар’єру, ми занадто піклувалися про наших замовників, мучились сумнівами, що ми недостатньо компетентні. Сьогодні, якщо на завершальній стадії проект викликає почуття впевненості та радості, можна фінішувати. Об’єкт буде хорошим.

Ф. Є. Добре, тепер розкажи про Тоню, як про людину.

О. О. Її найсильніші сторони – це відкритість до нового і вміння все підхоплювати зльоту. Вона не дає нам зависати на одному місці. З недоліків… Тоня занадто чутлива до критики.

Ф. Є. Чоловік, як правило, є більш зосередженим на власній кар’єрі, а жінка – на домі та сім’ї. Ваша пара це підтверджує?

О. О. Так, Тоня – герой, я навіть не уявляю, як вона примудряється все встигати.

Ф. Є. Скільки об’єктів одночасно в змозі вести ваша майстерня?

О. О. Мій досвід показує, що неможливо одночасно виконувати більше п’яти проектів. Посилення команди дозволяє робити більш масштабні проекти або ж підвищувати якість, але не кількість.

Ф. Є. Хотілося би почути від тебе похвали суміжникам, кого ти міг би рекомендувати?

А. О. Сьогодні ми можемо собі дозволити розкіш працювати, я вважаю, з найкращими. Головні критерії, на які ми звертаємо увагу, – можливості партнерів повинні максимально відповідати вимогам конкретного проекту і гарантувати захист інтересів наших замовників.

О. О. Якщо говорити про Дніпро, частіше за інших підрядниками наших об’єктів стають фірми «Стробор» і «Пілон». В Києві у нас є надійний партнер Оксана Северчук. Серед меблевих салонів «DAVIS CASA» – наш фаворит і лідер за кількістю реалізованих об’єктів. Крім того, київські виробники меблів «Родинне дерево», дуже хороші. По світлу – «Експолайт», сантехніка та плитка – «Фрідом», «Соncept Hall», «Агромат», оригінальні сонцезахисні системи – «Манеж», сходи та робота зі склом – «Бам». Міг когось не назвати, іншого разу продовжу. Іноді ми влаштовуємо тендери, тому що навіть серед кращих повинна бути конкуренція. Також важливі творчий підхід і зацікавленість, вміння вирішувати проблеми і діяти в умовах форс-мажору.

Ф. Є. Під кінець хочу запитати про ваше хобі.

А. О. Я захоплююся читанням і вивченням англійської мови.

О. О. Моє хобі – гра на гітарі (і складання пісень), шахи та бадмінтон. У дитинстві я мріяв стати чемпіоном світу з бадмінтону, вибір навчального закладу багато в чому визначався наявністю в ньому сильного спортивного клубу. Але професія мені так сподобалася, що наступні 25 років я про бадмінтон навіть не згадував (сміється). Зараз я повернувся, готуюся виступати на чемпіонаті світу серед ветеранів.

Ф. Є. Добре, наступного разу поговоримо про те, що є спільного в архітектурі та бадмінтоні (сміється). Дякую за інтерв’ю, бажаю вам успіху і гармонії.