T (044) 235 94 95
Пошук
Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
02.12.2019
Інтерв’ю Юлії Мартиненко, Артема Мартиненко, Дениса Соколова, Антона Соколова (архітектурна майстерня SVOYA STUDIO) бренду DAVIS CASA. Частина 1

SVOYA STUDIO про колективну любові до творення, про особливі взаємини у команді, про відповідальність та успіх.

Ю. М. – Юлія Мартиненко – Дизайнер, співзасновник архітектурної майстерні SVOYA STUDIO

А. М. – Артем Мартиненко – Дизайнер, співзасновник архітектурної майстерні SVOYA STUDIO

Д. С. – Денис Соколов – Дизайнер, співзасновник архітектурної майстерні SVOYA STUDIO

А. С. – Антон Соколов – Архітектор, співзасновник архітектурної майстерні SVOYA STUDIO

Ф. Є. – Фаїна Еренбург – Арт-директор бренду DAVIS CASA

Ф. Є. Почну наше інтерв’ю цитатою з вашого сайту. Про те, що «Своя Студія – це не просто майстерня. Це ще й спосіб життя, який складається з сімейних цінностей, дружби, творчості й любові до творення». Дуже красива фраза, але у вашому випадку це, звичайно, не тільки слова. Ваша майстерня дійсно є унікальною. Ви – спільність людей, які пов’язані родинними стосунками, узами дружби, у вас дуже близькі професійні погляди. Вас шість чоловік – засновників майстерні, і ви разом вже 11 років. За цей час розпалося чимало навіть набагато менших альянсів. Розкажіть, як вийшло, що ви так щільно склеїлися?

Ю. М. Ми разом, тому що нас тримають не лише професійні узи. Нас пов’язують інші, більш міцні, цінності – сімейні, дружні.

А. М. Як раніше, так і зараз подібні питання викликають в нас посмішку, бо ми давно згуртувалися, виробили структуру, яка всіх влаштовує, прийшли до спільного знаменника. В нас немає ані професійної заздрості один до одного, ані фінансових розбіжностей. Всі наші амбітні плани спрямовані на зростання нашої студії, всієї нашої команди.

Ф. Є. Все одно це здається мені унікальним, адже часто говорять: «Не бери друзів або родичів на роботу». Дуже складно поєднувати особисті і професійні відносини. Те, що у вас це виходить, дуже здорово! Той як ви познайомилися? Ви разом навчалися?

Д. С. Так, ми вчилися в одній академії на різних курсах, але в цілому наші інтереси збігалися.

А. М. Насправді ми зібралися заради участі у міжнародних конкурсних проектах, які дозволяли нам робити більше, ніж вимагала інститутська програма та ніж можна було зробити поодинці. У навчальних роботах дуже рідко вдається зробити дизайн від першої особи. Отже, для нас це було шансом проявити себе.

Д. С. Тоді мало хто зі студентів брав участь у міжнародних конкурсах. Викладачі дивилися на це косо, тому що такі роботи виходили за рамки університетської програми і часто їй суперечили. Ми знайшли один одного, оскільки для нас це було цікавим.

А. М. Досить швидко ми зрозуміли, хто і що робить краще за інших. Тобто наші робочі стосунки почалися тоді, коли визначилися комфортні умови та завдання для кожного. На цьому ґрунті ми й зійшлися.

Ф. Є. Моє наступне запитання саме про це. Як діляться обов’язки в майстерні, чи є в кожному проекті хтось головний або всі займаються всім?

А. М. Ми – команда, яка зветься Svoya Studio, в нашій структурі можливі різні схеми: або кілька дизайнерів, які працюють над одним проектом, або ж один дизайнер відпрацьовує певний проект по максимуму.

Д. С. Іноді клієнт більше схиляється до якогось конкретного дизайнера.

А. М. Ми завжди підлаштовуємось під клієнта. Деяким комфортніше спілкуватися з дівчатками, вони краще розуміють один одного.

Ф. Є. Перше знайомство відбувається з усіма разом?

Д. С. Так, якщо є можливість познайомитися з усіма, то ми так і робимо. Але іноді це збиває клієнта з пантелику. Тому ми намагаємося проводити першу бесіду у формі знайомства, щоб в людини був час адаптуватися.

Ю. М. Те, про що говорить Артем, відбувається природним чином, це не якийсь автоматичний, жорсткий алгоритм. Після першого шоку відбувається розрядка, і замовник розуміє, що він працює з цілим колективом. З кожним замовником ми створюємо робочі чати, в яких беруть участь всі.

А. М. Так, всі ми є в цьому чаті, ми в курсі всіх подій і, якщо хтось випадає з різних причин, інший легко може підхопити роботу.

Ф. Є. Наскільки це ефективно? В мене є сумніви.

Д. С. Це ідеологія нашої студії, і ми вважаємо, що вона себе виправдовує. Річ у тому, що ідеологія виникає в процесі внутрішнього спілкування, прийняття або неприйняття якихось рішень в дизайні.

А. М. Складно чи, може, важко? Напевно, складно. Ми винайшли своє квадратне колесо. Можливо, є більш прості способи, але ми їх не пробували (всі сміються).

Ф. Є. Але мені здається, що завжди є недовіра до колективної відповідальності. Я гадала, що в кожному проекті є хтось головний.

А. М. В принципі так і є, в нас є людина, яка веде всю команду, але в будь-який момент його може замінити хтось інший. Ми не пускаємо процес напризволяще. Просто хтось більше спілкується з клієнтом, хтось інший – працює на будівництві, тощо.

Д. С. Ми підводимо клієнта до того, що яким би чином не складалася ситуація в процесі реалізації об’єкта, архітектор не повинен нести повну фінансову відповідальність за все, що відбувається на будівництві, при цьому він повинен оперативно і професійно вирішувати всі виникаючі питання. Для нас найголовніше – репутація. Наша відповідальність завжди зводиться саме до цього.

А. М. З приводу відповідальності: зазвичай в нас немає конкретної людини, котра відповідає за помилку. Ми вважаємо, що це помилка студії. Значить, ми недогледіли, не перевірили, чогось не врахували.

Ф. Є. Розумію, в нас так само. Якщо хтось із менеджерів прорахувався, це помилка компанії. Кожен повинен мати право на помилку, інакше ніхто не буде проявляти ініціативу. Важливо, щоб людина аналізував свої граблі та більше такого не робила.

Ще питання. Ви – дуже відкрита і дружня команда. Мені здається, що з багатьма студіями ви маєте добрі відносини. Вам цікаво, як вони ставляться до того, що ви робите? Чи часто ви чуєте критику на свою адресу, як її сприймаєте?

Д. С. Звичайно, це нас цікавить. Нам не байдуже, що скажуть або напишуть про нашу чергову роботу.

А. М. Конструктивна критика – це стимул для того, щоб ми змінювалися і ставали кращими.

Д. С. Але ми завжди фільтруємо. Якщо нас критикує дійсно професіонал, на це варто звернути увагу. А коментарі у фейсбуці…

А. М. Якщо чесно, ми читаємо їх теж (всі сміються).

Ф. Є. Це неправильно, ви не сто доларова купюра, щоб подобатися всім.

Д. С. Все-таки потрібно відрізняти думку професіоналів від споживачів. Але серед колег один одному, як правило, ніхто нічого поганого не скаже. Це не прийнято.

Ф. Є. Професійної критики в нас немає, дизайнерської критики немає, колеги поганого не кажуть. Але гіпотетично, ви можете сказати, думка кого із колег для вас є дійсно вагомою і цікавою? Адже ви теж оцінюєте роботи інших та маєте про них свою думку.

Д. С. Важко сказати, в різних сферах є різні круті люди.

Ф. Е. Авжеж, якби мова йшла про громадські об’єкти, кафе, напевно, це була би майстерня «YOD Design».

Д. С. Швидше за все, так. Але кожен тип об’єкта можна розділити ще й за стилістикою. Роботи Біленко вирізняються особливою щирістю. Дуже круті об’єкти є в Акулової.

Ю. М. Є маститі, відомі архітектори, але зараз з’являються нові імена, яких ми майже не знаємо, але їхні об’єкти заслуговують на повагу і виглядають дуже прогресивно.

Д. С. Особисто мені подобається Валера Кузнєцов, для мене це авторитет на все життя. Він навіть може нічого не робити, але його професійні підходи для мене просто незбагненні.

А. М. Київський гурт топових архітекторів-одногрупників – вони все круті, їх думка завжди буде важливою для нас.

Ю. М. Я думаю, що є люди-практики і є теоретики. Їхні роботи не надто яскраві, але вони дійсно можуть дати слушну оцінку.

Д. С. Я би сказав, що з критикою досить складно в тому плані, що майже у всіх майстерень є своя ідеологія, вони дуже сильно різняться. Тому, якщо підхід майстерні тобі не близький, критика не буде об’єктивною.

Ф. Э. Це питання, яке ми давно обговорювали, мені здається, на зустрічі в нашому салоні. Про об’єктивність та суб’єктивність критеріїв оцінки. Існують об’єктивні критерії: грамотне планувальне рішення, функціонал, тощо. А далі починають працювати суб’єктивні. На конкурсах різні голови журі, при рівних інших обставинах, віддадуть перевагу різним роботам. Проте, я чула декілька відгуків про ваші роботи, і всі вони були хорошими.

Поїхали далі. Що для вас означає професійний успіх?

Ю. М. Гадаю, будь-яка творчість має нести в собі певне призначення. У нашій роботі важлива не тільки реалізація об’єктів, але й фідбек – замовника, оточуючих і твій власний. Як говорив Денис, може бути купа прекрасних відгуків, але ж ти сам розумієш, що міг би зробити краще. Добре, що в нас хороший колектив, в якому кожен відчуває підтримку і впевненість у завтрашньому дні. Матеріальний фактор, безсумнівно, є однією зі складових успіху.

Д. С. Також важливі якість замовника і довіра. Коли замовники повертаються. За 11 років до нас постійно приходять знайомі знайомих. Це дуже приємно: коли ти знаєш, що виконав свою професійну задачу. Московський архітектор Авакумов сказав, що завдання архітектора і дизайнера – примирити людину з середовищем її проживання. Коли до цього додається твоя творча самореалізація – оце успіх.

А. М. Хочу додати, що громадська думка – теж складова успіху. Навіть лайки в інстаграмі або фейсбуці стимулюють. Впізнаваність бренду – дуже важливий фактор зростання, це те, до чого ми прагнемо. Хотілося би, щоб нашу студію знали не тільки в Україні, але й за межами.

Ф. Є. Тобто, ви хочете бути не локальним, а глобальним продуктом?

А. М. В цілому, так, але при цьому залишатися студією, яка народжена в Україні. Хоча ми вже пустили паростки у Венеції, це наш перший досвід виходу на європейський ринок.

Далі буде…

    Зв'язок з нами





    працюємо над об'єктами

    по всій Україні

    салон davis casa

    м. Київ, вул. Володимирська, 38, тел.: (044) 235 94 95, 494 27 22, 235 55 02, (050) 481 05 89, (050) 452 44 25

    daviscasa.kiev@gmail.com
    салон davis casa

    м. Дніпро, пр. О. Поля, 72, тел.: (0562) 36 10 04, (050) 362 69 40, (050) 481 83 93

    s-studio@daviscasa.ua