Не дуже давно, лише якихось 200 років тому, кухня являла собою невелике підсобне приміщення. У комірці, відведеній для кухонних потреб, хотілося лише одного: якнайшвидше приготувати їжу (обід, вечерю або сніданок) і залишите це місце. Краса, зручність і гігієна були тут абсолютно ні при чому. Перше справжнє планування кухні, хоч якось наближене до сучасних стандартів, з’явилося лише в XIX столітті.

Сьогодні, після закінчення більше двох століть, ми сміливо можемо заявляти, що кухня — одне з найважливіших місць у будинку. Навіть якщо ви не любите готувати і не проводите багато часу в цьому приміщенні, достатньо вже того, що кухня є в кожному житлі. По відношенню до кухні людей можна поділити на два великих табори: тих, для кого кухня — це центр усього будинку (по суті, своєрідний клуб), де відбувається безпосереднє спілкування друзів і самих членів родини, і тих, у кого кухня асоціюється з обридлими повсякденними обов’язками, із побутом, рутиною.

Для перших кухня — це простір для життя, місце відпочинку, тусовок, задушевних розмов, а не тільки приміщення для готування їжі. Тут починається ранок, увечері всі знову зустрічаються на кухні, обговорюють події минулого дня, діляться враженнями, будують плани на завтра, обговорюють грандіозні проекти. До цієї категорії відносяться також люди, для яких готування чого-небудь — це творчий процес, а не домашній обов’язок. Інакше кажучи, кухня для таких людей — це простір, у якому готують, спілкуються й живуть. Як правило, люди із цього табору і до облаштування кухні ставляться як до облаштування головного місця в будинку. Саме для них провідні кухонні виробники впроваджують свої інновації, для них розробляються екологічні та якісні матеріали, шукаються нові естетичні можливості, творять дизайнери. Причому дизайнери не тільки кухонь, але й вбудованої техніки, мийок, змішувачів. Уся кухонна індустрія націлена на те, щоб зробити по максимуму для цих людей. По суті, саме ці люди стимулюють розвиток галузі. Налаштовані на дійсний комфорт, вони прекрасно відрізняють справжні інновації від фейкових. Вони оцінять нові напрямні (і будуть готові за них заплатити), які дозволяють легко відчиняти й зачиняти великий кухонний висувний ящик, навіть навантажений до відмови, адже це їх комфорт. І зі здивуванням відреагують на пульт для відкривання верхніх шаф: для того щоб відкрити шафу, потрібно спочатку знайти пульт. Вони готові до нових тактильних, естетичних відчуттів, до нового рівня комфорту на кухні. Їх, напевно, зацікавлять кращі шпони, матові й оксамитові на дотик лаки, дизайнерські крани, зручні мийки, унікальні системи зберігання, що дозволяють зручно зберігати все, що потрібне для повсякденного використання. Тут, на кухні, їх життя, тут вони готують, спілкуються й живуть.

Коли у виробників закінчуються ідеї, як задовольнити потреби цієї першої, досить вимогливої категорії покупців, вони переходять до другої групи. Із цими все простіше. Вони кухню не люблять, просто терплять (ну треба ж десь борщ готувати й посуд брудний ховати). Для них виробники вирішують лише одне завдання: як краще приховати кухню. Людей із цієї категорії не особливо цікавить краса шпони або тактильні відчуття від фасадів і стільниці, унікальність дизайну або можливості композиційного рішення. Вони тут не живуть, вони це терплять. Тому ідея приховати кухню в шафу і бачити замість цікавого дизайнерського рішення, що поєднує різні матеріали, різні висоти і правильне світло, однакові за розміром та матеріалами двері шафи викликає в них повний захват. Фух, рутину сховали! Свобода! Просто до шафи ставлення набагато краще. Так, до речі, потрібно ще й мийку із краном прикрити (ну дратує, нагадує про можливі брудні каструлі). І на це у виробників є відповідь: перетворимо ми кухонний острів просто в скриню, а якщо комусь раптом знадобиться скористатися краном, нехай відкриють кришку скрині, висунуть кран і… наллють що-небудь куди-небудь. Не царська ця справа — кухонною роботою займатися!

Безумовно, трохи перебільшую, але… тільки трохи. Коли нічого сказати, хтось просто промовчить, а хтось буде нести повну дурницю. І такої дурниці на Eurocucina 2016 у Мілані було дуже багато. Більшість. За рідкісним винятком.

Що говорити, коли говорити нічого? Сподіваюся, свіжі ідеї з’являться через два роки. Чекатимемо…